Sprawozdanie Zarządu Fundacji św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie

założonej 21 czerwca 1989 r. i zarejestrowanej w Ministerstwie Kultury Rzeczypospolitej Polskiej w Warszawie

 

W dniu 17 stycznia 2024 roku odbyło się uroczyste posiedzenie Zarządu Fundacji św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie, poświęcone podsumowaniu minionego roku, dotychczasowego 34-lecia, a także wielostronnych działań w minionym roku 2023. Zarząd jednogłośnie zatwierdził strategię pracy Fundacji na rok 2024 i lata kolejne.

Uroczyste posiedzenie poprowadził Piotr Nyczyk, wiceprezes Fundacji.

We wnioskach ze spotkania podkreślono, że „Fundacja św. Włodzimierza ma dalsze dalekosiężne cele”.  A wiceprezes Fundacji Piotr Nyczyk dodał, że „naszym kluczowym zadaniem i obowiązkiem jest wspieranie i rozwój kultury ukraińskiej, jej rozpowszechnianie i popularyzacja w Polsce i innych krajach Europy. W dalszym ciągu należy wskazywać na chrześcijańskie źródła kultury ukraińskiej, które sięgają czasów założenia chrześcijańskiej Rusi Kijowskiej przez św. Włodzimierza”. Zadanie to jest szczególnie ważne w obliczu prób zniszczenia kultury ukraińskiej przez władze moskiewskie, których wojska zaatakowały bezbronną Ukrainę.

W sprawozdaniu przypomniano, że u podstaw założenia Fundacji, które miało miejsce 21 czerwca 1989 roku, leży nagroda fundacji największego autorytetu przełomu XX i XXI wieku, Jana Pawła II, przyznana w 1987 roku profesorowi Uniwersytetu Jagiellońskiego Włodzimierzowi Mokremu „za działalność społeczną i moralną na rzecz polsko-ukraińskiego porozumienia i zbliżenia, tak ważnego dla przyszłości Europy Środkowej, a także za ważne osiągnięcia naukowe wskazujące na chrześcijańskie korzenie kultury ukraińskiej”.

Działalność Fundacji (jak wynika z jej statutu) była logiczną kontynuacją i rozwinięciem dokonań profesora Włodzimierza Mokrego, który wraz z Zarządem i pracownikami Fundacji założył w centrum Krakowa (ul. Kanonicza 15, do 2015 r.) ośrodek wymiany i dialogu międzykulturowego, akcentujący chrześcijańskie źródła ukraińskiej kultury europejskiej. Od początku swojego istnienia Fundacja prowadzi działalność naukową, wydawniczą, edukacyjną, konserwatorską i malarską, skupiając wokół siebie wybitnych polskich i ukraińskich uczonych, teologów i artystów. Jednym z największych osiągnięć Fundacji, jej ideowym zwieńczeniem, jest kaplica pierwszych męczenników Rusi Kijowskiej, świętych Borysa i Gleba, synów patrona Fundacji, zaprojektowana przez profesora Jerzego Nowosielskiego, którą do czasu jej nikomu nie zrozumiałej likwidacji przez administrację Metropolii Krakowskiej (ul. Franciszkańska 3) odwiedziło wiele wybitnych osobistości, począwszy od prezydentów, a skończywszy na wizycie i modlitwie ekumenicznej św. Jana Pawła II w dniu 9 czerwca 1997 roku.

Cele, jakie Fundacji stawia dziś przed sobą to odrestaurowanie kaplicy świętych Borysa i Gleba stworzonej przez wielkiego artystę Jerzego Nowosielskiego oraz wznowienie aktywnej pracy na rzecz wspierania rozwoju ukraińskiej kultury i nauki w Polsce, a także promowanie polsko-ukraińskiego porozumienia.

Na dzień dzisiejszy członkowie Zarządu i pracownicy Fundacji przygotowali nowe wydania prac naukowych, w szczególności, z okazji 210 rocznicy urodzin Kobzarza, dwujęzyczną książkę Włodzimierza Mokrego „Obraz Prometeusza i uniwersalne prawdy biblijne w dziełach Tarasa Szewczenki” wraz z „Poezjami wybranymi” Tarasa Szewczenki.

Dnia 10 marca 2024 r., z okazji 210 rocznicy urodzin ukraińskiego geniusza Tarasa Szewczenki, odbędzie się koncert i prezentacja Włodzimierza Mokrego zatytułowana „Sny Tarasa Szewczenki o pokoju na Ukrainie”.

 

---

 

Звіт Управи Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові

заснованої 21 червня 1989 року і зареєстрованої в Міністерстві культури Республіки Польща у Варшаві

 

17 січня 2024 року відбулася урочиста нарада Управи Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові, присвячена підведенню підсумків минулого року дотеперішнього 34-річчя, а також багатосторонньої праці останнього 2023 року. Управа одноголосно затвердила стратегію роботи Фундації на 2024 рік та на дальші роки.

Урочисту народу очолив віце-голова Фундації Петро Ничик.

У висновках наради було підкреслено, що «Фундація св. Володимира має подальші далекосяжні цілі».  А віце-голова Фундації Петро Ничик додав, що «нашим ключовим завданням й обов’язком є підтримка та розвиток української культури, її поширення й розповсюдження в Польщі та у інших країнах Європи. Надалі треба вказувати на християнські джерела української культури, які сягають заснування християнської Київської Русі святим Володимиром Великим». Це завдання особливо важливе з огляду на намагання знищити українську культуру московською владою, війська якої напали на беззахисну Україну.

У звіті пригадано, що в основі заснування Фундації, яке відбулося 21 червня 1989 року, лежить нагорода фундації найбільшого авторитету кінця ХХ – початку ХХІ сторіччя – Івана Павла ІІ, признана у 1987 році професору Ягеллонського університету Володимиру Мокрому «за його суспільно-моральну діяльність на користь польсько-українського порозуміння та зближення, що є таким важливим для майбутнього Центральної Європи, а також за важливі наукові досягнення, які вказують на християнське коріння української культури».

Діяльність Фундації (про що свідчить її статут) стала логічним продовженням та розвитком здобутих дотепер досягнень Професора Володимира Мокрого, який разом з Управою та працівниками Фундації заснував в центрі Кракова (на вул. Канонічій, 15, до 2015 р.) осередок міжкультурного обміну і діалогу, підкреслюючи християнські джерела української європейської культури. Від початку свого існування Фундація проводила наукову, видавничу, просвітницьку, реставраторсько-іконописну діяльність, гуртуючи видатних польських та українських вчених, богословів і митців. Одним з найбільших досягнень Фундації, її ідейним звершенням є запроектована професором Юрієм Новосільським каплиці першомучеників Київської Руси св. св. Бориса і Гліба, синів покровителя Фундації св. Володимира Хрестителя, яку, до часу її нікому незрозумілої ліквідації адміністрацією Краківської митрополії (вул. Францисканська, 3), відвідало багато видатних особистостей починаючи від президентів, а кінчаючи на відвіданні і екуменічній молитві св. Івана Павла ІІ 9 червня 1997 року.

Цілі, які Фундація ставить перед собою на сьогоднішній день, мають на меті відтворення каплиці св. св. Бориса і Гліба, закладеної великим митцем Юрієм Новосільським, та відновлення активної діяльності у напрямку підтримки розвитку української культури та науки в Польщі, а також сприяння польсько-українському взаємопорозумінню.

На сьогоднішній день члени Управи та працівники Фундації підготовили нові видання наукових праць. Зокрема з нагоди 210 річчя від дня народження Кобзаря буде видана двомовна книжка Володимира Мокрого «Образ Прометея та універсальні біблійні істини у творчості Тараса Шевченка» з «Вибраною поезією» Тараса Шевченка (Taras Szewczenko – Poezje wybrane; Włodzimierz Mokry – Obraz Prometeusza i uniwersalne prawdy biblijne w dziele Tarasa Szewczenki).

Також 10 березня 2024 року відбудеться концерт та презентація-доповідь Володимира Мокрого під заголовком «Сни Тараса Шевченка про мир в Україні», присвячені ювілею дня народження українського генія Тараса Шевченка.