Europejski wymiar chrztu św. Włodzimierza

15 lipca, Ukraińcy na całym świecie obchodzą święto chrztu Rusi Kijowskiej – Ukrainy (988 r.) oraz dzień pamięci świętego Cerkwi prawosławnej, greckokatolickiej i Kościoła katolickiego Włodzimierza Wielkiego (960–1015) – patrona Fundacji św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie.

Ukraińcy, zwracając się do dziedzictwa św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej, jego następców Jarosława Mądrego (1019–1054), Włodzimierza Monomacha (1113–1125), sięgnęli po stworzony w epoce państwa kijowskiego, a wyrastający z wartości chrześcijańskich niezwykle głęboki, spójny i nie odbiegający od dzisiejszych uniwersalnych, europejskich i ogólnoludzkich standardów system moralno-prawny. O uniwersalnych wartościach tego systemu świadczy chociażby zniesienie kary śmierci przez Włodzimierza Wielkiego, czy postępowanie jego synów świętych Borysa i Gleba, którzy podobnie jak ich ojciec rozumieli istotę chrześcijaństwa jako miłość bliźniego i dlatego woleli oddać życie niż podnieść rękę na brata uzurpatora Świętopełka, z rąk którego zginęli męczeńską śmiercią w 1015 roku. Są oni pierwszymi męczennikami Rusi Kijowskiej – „odzwierciedlającymi oblicze Kościoła tych czasów” w Kijowie – „kolebce chrześcijańskiej kultury całego europejskiego Wschodu”. „To oni – jak powiedział w 2001 roku nad Dnieprem papież Jan Paweł II – zarysowali duchowe oblicze Cerkwi kijowskiej, gdzie męczeństwo w imię miłości braterskiej, w imię jedności chrześcijan jawi się jako prawdziwy powszechny charyzmat. Wyraźnie to potwierdziła również niedawna przeszłość”.

Dokładniej na ten temat zob. artykuł prof. Włodzimierza Mokrego pt. Europejski wymiar chrztu św. Włodzimierza w książce pod red. prof. Tadeusza Stegnera Dziedzictwo świętego Włodzimierza (Gdańsk 2016, s. 29–44).

Європейський вимір Хрещення св. Володимира

15 липня, українці відзначають свято хрещення Київської Руси – України 988 року та день пам’яті святого православної, греко-католицької та католицької церков, рівноапостольного князя Володимира Великого (960–1015) – покровителя Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові.

Українці, які звертаються до спадщини св. Володимира Хрестителя Київської Русі, його наступників Ярослава Мудрого (1019–1054), Володимира Мономаха (1113–1125), сягнули по створену в епосі Київської держави, виростаючу з християнських цінностей, надзвичайно глибоку, довершену і згідну з нинішніми універсальними, європейськими та загальнолюдськими стандартами морально-правову систему. Про універсальну цінність цієї системи свідчить ліквідація смертної кари Володимиром Великим та дії й поведінка його синів святих Бориса і Гліба. Розуміючи, подібно як і їхній батько, суть християнства як любов до ближнього, вони воліли віддати життя, ніж підняти руку на брата-узурпатора Святополка, з руки якого згинули мученицькою смертю у 1015 році. Ті перші мученики Київської Руси є – «віддзеркаленням обличчя Церкви тих часів» у Києві – «колисці цілого християнського сходу». «Це вони – як сказав у 2001 році над Дніпром Папа римський Іван Павло ІІ – створили обрис духовного обличчя Київської Церкви, де мучеництво в ім’я братньої любові, в ім’я єдності християн проявилося як справжня і всеосяжна харизма. Історія недавнього минулого це яскраво показала».

Докладніше, про значення хрещення св. Володимира для цілої Європи можна прочитати в статті Europejski wymiar chrztu św. Włodzimierza в книжці під редакцією проф. Тадеуша Стеґнера Dziedzictwo świętego Włodzimierza (Гданьск 2016, стор. 29–44).

Cerkiew św. Włodzimierza w Kijowie – Володимирський собор у Києві