Fundacja św. Włodzimierza

Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie

Fundacja

św. Włodzimierza

Chrzciciela Rusi Kijowskiej

O fundacji
Wydawnictwo

O fundacji

Fundacja św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie
ul. Grodzka 21, 31-006 Kraków,
e-mail: fundacja@volodymyr.org

BPH Oddział w Krakowie nr: 92 1060 0076 0000 3200 0021 8075

Fundacja św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie, założona przez jej Fundatora Włodzimierza Mokrego, zarejestrowana została w Ministerstwie Kultury i Sztuki 21 czerwca 1989 roku. Celem Fundacji jest rozwój i popularyzowanie nauki oraz kultury ukraińskiej w Polsce, a także działanie na rzecz zbliżenia polsko-ukraińskiego.

U podstaw Fundacji św. Włodzimierz leży nagroda Fundacji Jana Pawła II przyznana w 1987 roku prof. Włodzimierzowi Mokremu “za działalność społeczno-moralną na rzecz porozumienia i zbliżenia polsko-ukraińskiego, tak bardzo doniosłego dla przyszłości środkowej Europy, a także za ważne osiągnięcia naukowe ukazujące chrześcijańskie korzenie kultury ukraińskiej”.

Stworzone przez Fundację św. Włodzimierza naukowe i kulturalne centrum ukraińskie nieprzypadkowo powstało w Krakowie, w którym w wiekach średnich żyły i modliły się w swoim obrządku poślubione przez polskich władców księżne ruskie. Tutaj w 1491 roku pracował Szwajpolt Fiol, drukarz pierwszych w świecie cerkiewnych ksiąg cyrylickich. Z Krakowem związali swe życie i twórczość wybitni twórcy kultury i nauki ukraińskiej, począwszy od Jurija Kotermaka (XV w.), a kończąc na tak wybitnych postaciach XX w., jak Iwan Ziłyński, Bohdan Łepki, Iwan Trusz, Mychajło Bojczuk, Ołeksa Nowakiwski, Lew Getz, Jerzy Nowosielski, Tyrsus Wenhrynowicz.

Ideowym zwieńczeniem Fundacji jest zaprojektowana przez prof. Jerzego Nowosielskiego kaplica pierwszych męczenników Rusi Kijowskiej św. św. Borysa i Gleba, synów patrona Fundacji św. Włodzimierza Chrzciciela.

Informacja o działalności Fundacji św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie

  1. Działalność naukowa: Od maja 1990 roku Fundacja św. Włodzimierza organizuje międzynarodowe konferencje naukowe, m.in.: Ukraińska myśl polityczna w XX w. (maj 1990); Niepodległościowe dążenia Ukraińców w XX w. (maj 1991); konferencje poświęcone działalności naukowej prof. Jana Janowa (1992); Bohdana Łepkiego (1991) i Jana Kozika (1995); Jan Paweł II wobec Wschodu chrześcijańskiego. W 15-tą rocznicę pontyfikatu Papieża-Słowianina (1993); Kijów – Brześć – Rzym. Tendencje unijne i ich kulturowo-religijne konsekwencje przed i po 1596 roku (1996); Wasyl Stefanyk i jego epoka (1998); Poetycka droga Bohdana Ihora Antonycza. Od “Przywitania życia” w Nowicy na Łemkowszczyźnie do “Wielkiej harmonii” we Lwowie (1999); “Jakże nie wstydzicie się uznawać tylko trzy języki” (św. Cyryl). Ukraińscy i polscy orędownicy harmonijnego współistnienia duchowych tradycji Wschodu i Zachodu (W 155 rocznicę założenia Kijowskiego Bractwa Cyrylo-Metodiańskiego) (2000); Ukraina w roku 2000. Chrześcijańscy święci i święta w życiu duchowym Ukraińców (2000); Język, literatura, kultura, historia Ukrainy (2001); Nauczanie Jana Pawła II w dziele urzeczywistniania idei cyrylometodiańskiej wśród Ukraińców (2003); Język, kultura, mentalność a tożsamość narodowa Ukraińców (2007); Czym żyła Galicja i Region Karpacki w okresie Bohdana Ihora Antonycza (1909–1938)? Kraków – Nowica – Gorlice – Sanok – Lwów. W stulecie narodzin poety (2009); Rola monasterów w kształtowaniu kultury ukraińskiej w wiekach XI–XX (2010); Język ukraiński w życiu i działalności elit na Ukrainie na przestrzeni wieków. Kultura, nauka, oświata, religia, społeczeństwo, polityka (2012); Akcja “Wisła” a losy mniejszości ukraińskiej w Polsce w latach 1947–2012 (2012); Polacy, Ukraińcy, Rosjanie. Drogi poznania i porozumienia (2013); Ziemia Słobodzka – Donbas – Krym – Chersoń – Odessa w życiu Ukrainy do listopada 2014 roku. Historia, język, kultura, religia, gospodarka, polityka (2014); Znaczenie dzieła synów św. Włodzimierza dla niepodległego państwa ukraińskiego, kultury narodowej i duchowości. Święci kniaziowie Borys i Gleb oraz Jarosław Mądry. 1000-lecie śmierci św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej i narodzin dla nieba świętych Borysa i Gleba (2015); Ewangelia w języku matki. Inspiracje dziedzictwem św. Cyryla i Metodego w wychowaniu i edukacji – wschodnioeuropejskie doświadczenia w kontekście aktualnych wyzwań (2015); Rola chrystianizacji w dziejach, kulturze i życiu duchowym Polski, Ukrainy oraz narodów sąsiednich. W 1050 rocznicę Chrztu Polski (2016); Wołyń w polskiej pamięci, polityce historycznej, dziełach literackich, ich adaptacjach filmowych oraz świadomości społecznej (2016); Problemy z zachowaniem języka, kultury, tożsamościukraińskiej mniejszości narodowej w Krakowie i w Polsce. 70 lat po wysiedleńczej akcji „Wisła” 1947 roku (2016); Duchowo niepodzielna Europa „dwóch płuc” świętych Benedykta, Cyryla i Metodego w myśli i działalności ekumenicznej św. Jana Pawła II (2018); Dlaczego „trzeba było upływu aż 1100 lat”, aby Papież-Słowianin św. Jan Paweł II uczynił współpatronami duchowo niepodzielnej Europy „dwóch płuc” Apostołów Słowian św. św. Cyryla i Metodego – prekursorów odprawiania liturgii w językach narodowych w katolickich kościołach w całym świecie od II Soboru Watykańskiego (1962–1965) (2019); Świeckie i rzymskokatolickie władze Rzeczypospolitej wobec swoich, niekatolickich obywateli – protestanci, Białorusini, Ukraińcy, Ormianie, Żydzi. Współczesne echa dawnych problemów w XIX–XXI w. Z okazji 450 rocznicy Unii Lubelskiej (2019).
  2. Fundacja była współorganizatorem także studenckich konferencji naukowych w ramach Studenckich Dni Kultury Ukraińskiej na Uniwersytecie Jagiellońskim, organizowanych w latach 1992–2019 dla studentów krakowskiej ukrainistyki, a następnie Katedry Ukrainoznawstwa oraz studentów z Ukrainy i innych państw. Była także organizatorem oraz patronem klubu studenckiego “Wernyhora”.
  3. W ramach “Ukraińskich czwartków naukowych” naukowcy-ukrainoznawcy z Polski, Ukrainy i innych państw wygłaszają referaty dotyczące ukraińskiej historii, kultury, piśmiennictwa i stosunków polsko-ukraińskich XI–XX w.
  4. W Pracowni Konserwacji Ikon Fundacji św. Włodzimierza przez wiele lat odnawiano ikony (np. Cudowna ikona Bogurodzicy z Dzieciątkiem z Korczmina) oraz całe ikonostasy. Ukończone są prace konserwatorskie przy ikonostasie cerkwi w Cewkowie koło Lubaczowa (częściowa dotacja Fundacji Kultury), a także XVII-wiecznego ikonostasu z Gorajca (diecezja przemyska).
  5. Fundacja prowadzi bibliotekę ukrainoznawczą, której księgozbiór liczy około 10 tys. tomów.
  6. Działalność wydawnicza: Od 1991 roku przy Fundacji św. Włodzimierza działa Wydawnictwo Szawajpolt Fiol – wydawca m.in. almanachu „Między Sąsiadami” (16 tomów), “Krakowskich Zeszytów Ukrainoznawczych” (wydawanych w latach 1992–2011 wspólnie z Uniwersytetem Jagiellońskim; 12 tomów) oraz ukazującego w latach 1995–2000 pisma propagującego kulturę i duchowość mniejszości narodowych pt. “Horyzonty Krakowskie”. Od 1997 do dziś ukazuje się wydawnicza seria “Biblioteka Fundacji św. Włodzimierza”. W ramach tej serii ukazały się m.in. następujące publikacje: Problemy Ukraińców w Polsce po wysiedleńczej akcji “Wisła” 1947 roku (1997); Jerzy Hawryluk, “Kraje ruskie Bielsk, Mielnik, Drohiczyn”. Rusini-Ukraińcy na Podlaszu – fakty i kontrowersje (1999); Harmonijne współistnienie kultury Wschodu i Zachodu na Ukrainie (2000); Włodzimierz Mokry, Papieskie posłania Jana Pawła II do Ukraińców (2001); Włodzimierz Mokry, Ukraina Wasyla Stefanyka (2001); Chrześcijańskie święta i święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysiącleci (2001); Włodzimierz Mokry, Apostolskie słowo Jana Pawła II na Ukrainie w 2001 roku (2002); Język, literatura, kultura, historia Ukrainy (2003); Tadeusz Filar, U stóp królewskiego Wawelu. Społeczność ukraińska w Krakowie w latach 1918–1939 (2004); Jadwiga Styrna, Agata Mamoń, Zabytki ziemi lubaczowskiej. Przemiany w latach 1904–2004 na podstawie rękopisu Karola Notza (2004); Włodzimierz Mokry, Duchowe źródła pomarańczowej rewolucji na Ukrainie w 2004 roku (2006); Język, kultura, mentalność a tożsamość narodowa Ukraińców, red. W. Mokry (2009); Rafał Kęsek, Polityka Ukrainy wobec Federacji Rosyjskiej w latach 1997–2004 (2010); Michał Siudak, Perspektywa dialogu polsko-ukraińskiego w środowisku paryskiej “Kultury” w latach 1947–1991. Giedroyc, Mieroszewski, Łobodowski (2010), Język, kultura, mentalność a tożsamość narodowa Ukraińców, red. W. Mokry (2010); Rafał Kęsek, Polityka Ukrainy wobec Federacji Rosyjskiej w latach 1997–2004 (2010); Denys Pilipowicz, Rozmowa o duchowym świecie. Hryhorij Skoworoda: filozofia – teologia – mistyka (2010), Język, kultura, mentalność a tożsamość narodowa Ukraińców (2010), Michał Siudak, Perspektywa dialogu polsko-ukraińskiego w środowisku paryskiej “Kultury” w latach 1947–1991 (2010); Michał Olchawa, Gwiazdy i tryzub. Europejska integracja Ukrainy (2013); Rola monasterów w kształtowaniu kultury ukraińskiej w wiekach XI–XX, red. A. Gronek, A. Nowak (2014); Włodzimierz Mokry, Sobory Rusi Kijowskiej w życiu duchowym Ukraińców i w Liście “Orientale Lumen” świętego Jana Pawła II (2014); Język ukraiński w życiu i działalności elit na Ukrainie na przestrzeni wieków. Kultura, nauka, oświata, religia, społeczeństwo, polityka (2015); W. Mokry, Co Moskwa proponuje Ukrainie i Europie? Od spustoszenia Kijowa przez Andrzeja Bogolubskiego do aneksji i okupacji Krymu, Donbasu i Ługańska (2018).
  7. W Galerii Sztuki Ukraińskiej Fundacji św. Włodzimierza, otwartej w czerwcu 1992 r., zorganizowano ponad 150 wystaw ukraińskiego malarstwa, grafiki, rzeźby, fotografii artystycznej oraz sztuki użytkowej, które obejrzało około 100 tys. osób. Z okazji wystaw wydawano dwujęzyczne – w języku ukraińskim i polskim foldery lub albumy.
  8. Fundacja św. Włodzimierza prowadzi także sprzedaż książek ukrainistycznych (przez wiele lat zajmowała się tym księgarnia “Nestor”).
  9. Fundacja św. Włodzimierza prowadzi także restaurację “Smak Ukraiński” przy ul. Grodzkiej 21 w Krakowie.

Про Фундацію

Фундація св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові
ul. Grodzka 21, 31-006 Kraków,
e-mail: fundacja@volodymyr.org

Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові була заснована її засновником Володимиром Мокрим, була зареєстрована в Міністерстві культури і мистецтва Польщі 21 червня 1989 року. Метою Фундації є розвиток та популяризація української науки та культури в Польщі, а також діяльність направлена на польсько-українське зближення.

В основі Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові покладена нагорода її Фундатора Володимира Мокрого надана йому 1987 року Фундацією Івана Павла II «За суспільно-моральну діяльність для польсько-українського порозуміння і зближення, так важливого для майбутнього Середньої Європи, а також за важливі наукові досягнення, що вказують на християнське коріння української культури».

Створений Фундацією св. Володимира центр української науки і культури не випадково засновано у старовинному Кракові – місті життя, молитви і творчої праці княгинь Київської Руси, друкаря перших у світі кириличних святих книг Швайпольта Фіоля (1491 р.), Юрія Котермака, Івана Зілинського, Богдана Лепкого, Івана Труша, Михайла Бойчука, Льва Ґеца, Юрія Новосільського, Тирса Венгриновича.

Ідейним завершенням Фундації св. Володимира є запроектована проф. Юрієм Новосільским каплиця перших мучеників Київської Руси св. Бориса і Гліба, синів патрона Фундації св. Володимира Хрестителя.

 

Інформація про діяльність Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові

  1. Наукова діяльність: від травня 1990 року Фундація св. Володимира організує міжнародні наукові конференції, зокрема: Українська політична думка в ХХ столітті (травень 1990 р.); Незалежницькі прагнення українців в ХХ столітті (травень 1991 р.); конференції, присвячені науковій діяльності проф. Яна Яніва (1992 р.), Богдана Лепкого (1991 р.) і Яна Козіка (1995 р.); Іван Павло II і християнський схід. В 15-ліття понтифікату папи-слов’янина (1993 р.); Київ – Брест – Рим. Унійні тенденції та їх культурно-релігійні наслідки перед і після 1596 року (1996); Василь Стефаник і його епоха (1998); Поетичний шлях Богдана Ігоря Антонича Від «Привітання життя» в Новиці на Лемківщині до «Великої гармонії» у Львові (1999); Якже ж не стидаєтесь визнавати тільки три мови (св. Кирило)Українські і польські речники гармонійного співіснування духовних традицій сходу і заходу (До 155 річниці заснування Київського Кирило-Мефодіївського Братства) (2000); Україна у 2000 році. Християнські святі і свята в духовному житті українців (2000); Мова, література, культура, історія України (2001); Навчання Івана Павла ІІ та справа втілення кириломефодійської ідеї серед українців (2003); Мова, культура, менталітет і національна ідентичність українців (2007); Чим жила Галичина та Карпатський край в часах Богдана Ігоря Антонича (1909–1938)? Краків – Новиця – Ґорлиці – Сянок – Львів. До сторіччя від дня народження поета (2009); Роль монастирів у формуванні української культури ХІ–ХХ ст. (2010); Українська мова у житті та діяльності еліти в Україні протягом віків. Культура, наука, освіта, релігія, суспільство, політика (2012); Акція «Вісла» і доля української меншини у Польщі у 1947–2012 роках (2012); Поляки, українці, росіяни. Шляхи пізнання і порозуміння (2013); Слобожанщина – Донбас – Крим – Херсон – Одеса в житті України до листопада 2014 року. Стирна Ядвіга, Мамонь Агата, Пам’ятки Любачівського краю. Трансформації 1904–2004 рр. за рукописом Кароля Нотца (2004); Mokry Włodzimierz, Духовні джерела Помаранчевої революції, в Україні 2004 (2006), Мова, культура, менталітет і національна ідентичність українців, ред. W. Mokry (2009), Rafał Kęsek, Політика України щодо Російської Федерації у 1997– 2004 (2010),Історія, мова, культура, релігія, економіка, політика (2014); Значення доробку синів св. Володимира для української незалежної держави, національної культури і духовності. Святі князі Борис і Гліб та Ярослав Мудрий. В 1000 річницю смерті св. Володимира Хрестителя Київської Русі і святих Бориса і Гліба (2015); Євангеліє у мові матері. Інспірації спадщиною святих Кирила і Мефодія у вихованні і навчанні – східноєвропейський досвід у контексті актуальних викликів (2015); «Хрещення є знаком видимим, знаком діючим, дає людині благодать, цебто внутрішню силу приналежності до Бога» (1965), архієпископ Кароль Войтила – Краківський Митрополит (2016); Волинь у польській пам’яті, історичній політиці, літературних творах, їх фільмових екранізаціях та у громадській свідомості (2016); Проблеми зі збереженням мови, культури, тотожності української національної меншини в Кракові і в Польщі. 70 років після депортаційної акції «Вісла» 1947 року (2017); Духовно неподільна Європа «двох легенів» святих Бенедикта, Кирила та Мефодія в думці та екуменічній діяльності св. Івана Павла II (2018); Чому «треба було аж 1100 років», щоб папа-слов’янин св. Іван Павло ІІ вчинив співпокровителями духовно неподільної Європи «двох легенів» Апостолів слов’ян святих Кирила і Мефодія – прекурсорів відправляння літургії на національних мовах у католицьких костелах у всьому світі після Другого Ватиканського собору (1962–1965) (2019); Cтавлення світської і римо-католицької влади Речі Посполитої до своїх, некатолицьких громадян: протестантів, білорусів, українців, вірмен, євреїв. Сучасні відгомони давніх проблем в XIX–XXI ст. З нагоди 450-річчя Люблінської унії (2019).
  2. Фундація була також співорганізатором студентських наукових конференцій, які проходили у рамках Студентських днів української культури в Ягеллонському університеті, організованих у 1992–2019 рр. для студентів української філології, а потім Кафедри українознавства та студентів з України та інших країн. Була також організатором і меценатом студентського клубу «Вернигора».
  3. У рамках «Українських наукових четвергів» науковці-українські вчені з Польщі, України та інших країн виступають з доповідями з української історії, культури, літератури та польсько-українських відносин у ХІ–ХХ ст.
  4. У Майстерні реставрації ікон Фундації протягом багатьох років були реставровані ікони (зокрема, чудотворна ікона Корчминської Богородиці) та повні іконостаси. Завершені реставраційні роботи над іконостасом з Цевкова біла Любачова (частково субсидовані Фундацією Культури), а також іконостасом з Ґорайця (ХVII ст.) Перемишльської єпархії.
  5. Фундація має українознавчу бібліотеку (майже 10 тис. книжок).
  6. Видавнича діяльність: Від 1991 р. в Фундації діє видавництво Швайпольт Фіоль. Зокрема, воно було видавцем альманаху «Між сусідами» (16 томів); «Краківських українознавчих зошитів» (видавалися у 1992–2011 рр. спільно з Ягеллонським університетом; 12 томів); часопису «Краківські обрії» (1995–2000) – присвяченого культурі і духовності національних меншин Польщі. Від 1997 року по сьогодні у світ виходить книжкова серія «Бібліотека Фундації св. Володимира». У рамках цієї серії зокрема були видані наступні публікації: Проблеми українців у Польщі після виселенської акції «Вісла» 1947 року (1997); Юрій Гаврилюк, «Країни руські Бєльськ, Мельник, Дрогічин». Русини-українці Підляшшя – факти і контроверсії (1999); Гармонійне співіснування культури Сходу і Заходу в Україні (2000); Володимир Мокрий, Послання папи Івана Павла ІІ до українців (2001); Володимир Мокрий, Україна Василя Стефаника (2001); Християнські свята і святі в духовному житті українців на зламі тисячоліть (2001); Володимир Мокрий, Апостольське слово Івана Павла ІІ в Україні 2001 р. (2002); Мова, література, культура, історія України (2003); Тадеуш Філяр, У підніжжя королівського Вавелю. Українська громада у Кракові у 1918–1939 роках (2004); Ядвіґа Стирна, Аґата Мамонь, Пам’ятки Любачівського краю. Зміни у 1904–2004 рр. за рукописом Кароля Нотца (2004); Володимир Мокрий, Духовні джерела Помаранчевої революції в Україні 2004 року (2006); Мова, культура, ментальність та національна тотожність українців (2010); Рафал Кенсек, Між конфліктом і діалогом. Політика України відносно Російської Федерації у 1997–2004 роках (2010); Денис Пилипович, Розмова про душевний світ. Григорій Сковорода. Філософія – Богослов’я – Містика (2010), Міхал Сюдак, Перспектива польсько-українського діалогу в середовищі паризької «Культури» у 1947–1991 роках. Ґєдроичь, Мєрошевський, Лободовський (2010); Міхал Ольчава, Зірки і тризуб. Європейська інтеграція України (2013); Роль монастирів у формуванні української культури ХІ–ХХ ст., ред. А. Ґронек, А. Новак (2014); Володимир Мокрий, Собори Київської Русі в духовному житті українців та в Посланні «Orientale Lumen» Святого Івана Павла ІІ (2014); Українська мова у житті та діяльності еліти в Україні протягом віків. Культура, наука, освіта, релігія, суспільство, політика (2015); Володимир Мокрий, Що Москва пропонує Україні та Європі? Від розорення Києва Андрієм Боголюбським у 1169 році до анексії та окупації Криму, Донбасу та Луганська (2018).
  7. У Галереї Українського Мистецтва, що діє від червня 1992 р., відкритої в червні 1992 року, було організовано понад 150 виставок українського ж малярства, графіки, скульптури, мистецької фотографії, а також декоративно-ужиткового мистецтва. Галерею відвідало понад 100 тис. людей. З нагоди відкриття виставок видавалися буклети, або альбоми.
  8. Фундація св. Володимира займається також розповсюдженням українські книжки (протягом багатьох років цим займалася книгарня «Нестор»).
  9. Фундація св. Володимира має також ресторан «Український смак» – «Smak Ukraiński» на вул. Grodzka 21 у Кракові.

About the Foundation

Foundation of St. Volodymyr, Baptizer of Kievan Rus’ was established in by Cracow by its founder Włodzimierz Mokry and registered in Ministry of Culture and Art and June 1989.

The aim of the foundation is sustaining and developing Ukrainian science and culture and also making efforts for Polish and Ukrainian close-up.

The founders and patrons of the Center are people who were exiled from their homes, and kept the flame of faith alive through an entire century.

The Ukrainian Center of Education and Culture located at the Foundation of St. Volodymyr is not located in old Cracow by coincidence. Here in this city at the Wawel Castle lived and prayed princes of Kievan Rus’, in the XV century worked Schweipolt Fiol, the first person in the world to print Cyrillic church books. Cracow has other interesting historic figures – Yuriy Kotermak (XV century) and the XX century great figures such as Ivan Zilynski, Bohdan Lepkyj, Ivan Trusz, Mykhailo Boychuk, Oleksa Novakivskyi, L. Getz, Jerzy Nowosielski, Tyrs Wenhrynowicz.

Fundacja św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej
w Krakowie

Menu

Wydawnictwo