Фундація св. Володимира Хрестителя Київської Руси

Про Фундацію

Фундація св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові була заснована професором Володимиром Мокрим та зареєстрована в Міністерстві культури і мистецтва Польщі 21 червня 1989 р. Метою Фундації є розвиток та популяризація української науки та культури в Польщі, а також діяльність, спрямована на польсько-українське зближення.

В основу Фундації св. Володимира покладена нагорода її Фундатора Володимира Мокрого, надана йому 1987 р. Фундацією Івана Павла II «за суспільно-моральну діяльність для польсько-українського порозуміння і зближення, так важливого для майбутнього Середньої Європи, а також за важливі наукові досягнення, що вказують на християнське коріння української культури».

Творений Фундацією св. Володимира Центр української науки і культури не випадково засновано у старовинному Кракові – місті життя, молитви і творчої праці княгинь Київської Руси та друкаря перших у світі кириличних святих книг Швайпольта Фіоля (1491 р.). З Краковом також пов’язали своє життя і творчість видатні творці української культури і науки, починаючи від Юрія Котермака (XV ст.) і закінчуючи такими видатними постатями ХХ ст. як Іван Зілинський, Богдан Лепкий, Іван Труш, Михайло Бойчук, Олекса Новаківський, Лев Ґец, Юрій Новосільський, Тирс Венгринович.

Про діяльність Фундації св. Володимира у Кракові

1. Наукова діяльність:
   
   від травня 1990 року Фундація св. Володимира організує міжнародні наукові конференції, зокрема: Українська політична думка в ХХ столітті (травень 1990 р.); Незалежницькі прагнення українців в ХХ столітті (травень 1991 р.); конференції, присвячені науковій діяльності проф. Яна Яніва (1992 р.), Богдана Лепкого (1991 р.) і Яна Козіка (1995 р.); Іван Павло II і християнський схід. В 15-ліття понтифікату папи-слов’янина (1993 р.); Київ – Брест – Рим. Унійні тенденції та їх культурно-релігійні наслідки перед і після 1596 року (1996); Василь Стефаник і його епоха (1998); Поетичний шлях Богдана Ігоря Антонича Від «Привітання життя» в Новиці на Лемківщині до «Великої гармонії» у Львові (1999); Якже ж не стидаєтесь визнавати тільки три мови (св. Кирило). Українські і польські речники гармонійного співіснування духовних традицій сходу і заходу (До 155 річниці заснування Київського Кирило-Мефодіївського братства) (2000); Україна у 2000 році. Християнські святі і свята в духовному житті українців (2000); Мова, література, культура, історія України (2001); Навчання Івана Павла ІІ та справа втілення кириломефодійської ідеї серед українців (2003); Мова, культура, менталітет і національна ідентичність українців (2007); Чим жила Галичина та Карпатський край в часах Богдана Ігоря Антонича (1909–1938)? Краків – Новиця – Ґорлиці – Сянок – Львів. До сторіччя від дня народження поета (2009); Роль монастирів у формуванні української культури ХІ–ХХ ст. (2010); Українська мова у житті та діяльності еліти в Україні протягом віків. Культура, наука, освіта, релігія, суспільство, політика (2012); Акція «Вісла» і доля української меншини у Польщі у 1947–2012 роках (2012); Поляки, українці, росіяни. Шляхи пізнання і порозуміння (2013); Слобожанщина – Донбас – Крим – Херсон – Одеса в житті України до листопада 2014 року. Історія, мова, культура, релігія, економіка, політика (2014); Значення доробку синів св. Володимира для української незалежної держави, національної культури і духовності. Святі князі Борис і Гліб та Ярослав Мудрий. В 1000 річницю смерті св. Володимира Хрестителя Київської Русі і святих Бориса і Гліба (2015); Євангеліє у мові матері. Інспірації спадщиною святих Кирила і Мефодія у вихованні і навчанні – східноєвропейський досвід у контексті актуальних викликів (2015); «Хрещення є знаком видимим, знаком діючим, дає людині благодать, цебто внутрішню силу приналежності до Бога». Архієпископ Кароль Войтила – Краківський Митрополит (2016); Волинь у польській пам’яті, історичній політиці, літературних творах, їх фільмових екранізаціях та у громадській свідомості (2016); Проблеми зі збереженням мови, культури, тотожності української національної меншини в Кракові і в Польщі. 70 років після депортаційної акції «Вісла» 1947 року (2017); Духовно неподільна Європа «двох легенів» святих Бенедикта, Кирила та Мефодія в думці та екуменічній діяльності св. Івана Павла II (2018); Чому «треба було аж 1100 років», щоб папа-слов’янин св. Іван Павло ІІ вчинив співпокровителями духовно неподільної Європи «двох легенів» Апостолів слов’ян святих Кирила і Мефодія – прекурсорів відправляння літургії на національних мовах у католицьких костелах у всьому світі після Другого Ватиканського собору (1962–1965) (2019); Cтавлення світської і римо-католицької влади Речі Посполитої до своїх, некатолицьких громадян: протестантів, білорусів, українців, вірмен, євреїв. Сучасні відгомони давніх проблем в XIX–XXI ст. З нагоди 450-річчя Люблінської унії (2019).

2. Фундація була також співорганізатором студентських наукових конференцій, які проходили у рамках Студентських днів української культури в Ягеллонському університеті, організованих у 1992–2019 рр. для студентів української філології, а потім Кафедри українознавства та студентів з України та інших країн. Була також організатором і меценатом студентського клубу «Вернигора».
3. У рамках «Українських наукових четвергів» науковці-українські вчені з Польщі, України та інших країн виступають з доповідями з української історії, культури, літератури та польсько-українських відносин у ХІ–ХХ ст.
4. У Майстерні реставрації ікон Фундації протягом багатьох років були реставровані ікони (зокрема, чудотворна ікона Корчминської Богородиці) та повні іконостаси. Завершені реставраційні роботи над іконостасом з Цевкова біла Любачова (частково субсидовані Фундацією Культури), а також іконостасом з Ґорайця (ХVII ст.) Перемишльської єпархії.
5. Видавнича діяльність:
   Від 1991 р. в Фундації діє видавництво Швайпольт Фіоль. Зокрема, воно було видавцем альманаху «Між сусідами» (16 томів); «Краківських українознавчих зошитів» (видавалися у 1992–2011 рр. спільно з Ягеллонським університетом; 12 томів); часопису «Краківські обрії» (1995–2000) – присвяченого культурі і духовності національних меншин Польщі. Від 1997 року по сьогодні у світ виходить книжкова серія «Бібліотека Фундації св. Володимира». У рамках цієї серії зокрема були видані наступні публікації: Проблеми українців у Польщі після депортаційної акції «Вісла» 1947 року (т. І: 1997); Юрій Гаврилюк, «Країни руські Бєльськ, Мельник, Дрогічин». Русини-українці Підляшшя – факти і контроверсії (т. ІІ: 1999); Гармонійне співіснування культури Сходу і Заходу в Україні (т. ІІІ: 2000); Володимир Мокрий, Послання папи Івана Павла ІІ до українців (т. ІV: 2001); Володимир Мокрий, Україна Василя Стефаника (т. V: 2001); Християнські свята і святі в духовному житті українців на зламі тисячоліть (т. VІ: 2001); Володимир Мокрий, Апостольське слово Івана Павла ІІ в Україні 2001 році (т. VII: 2002); Мова, література, культура, історія України (т. VIII: 2003); Тадеуш Філяр, У підніжжя королівського Вавелю. Українська громада у Кракові у 1918–1939 роках (т. IX: 2004); Ядвіґа Стирна, Аґата Мамонь, Пам’ятки Любачівського краю. Зміни у 1904–2004 роках за рукописом Кароля Нотца (т. X: 2004); Володимир Мокрий, Духовні джерела Помаранчевої революції в Україні 2004 року (т. XI: 2006);  Міхал Сюдак, Перспектива польсько-українського діалогу в середовищі паризької «Культури» у 1947–1991 роках. Ґєдроичь, Мєрошевський, Лободовський (т. XII: 2010); Рафал Кенсек, Між конфліктом і діалогом. Політика України відносно Російської Федерації у 1997–2004 роках (т. XIII: 2010); Мова, культура, ментальність та національна тотожність українців (т. XIV: 2010); Денис Пилипович, Розмова про душевний світ. Григорій Сковорода: філософія – богослов’я – містика (т. XV: 2010); Василь Стус, …Іще один кавалок з України. Вибрав і переклав: Анджей Новак. Вступ: Володимир Мокрий (т. XVI: 2011); Йоанна Лесьняк-Бобуля, Місце, якого не буде. Українські культурні діячі щодо утопічних ідеологій 20–30-х років ХХ століття. Винниченко – Хвильовий – Куліш (т. XVII: 2011, 2022); Аґнєшка Гаврот, Гуцульщина – місце співіснування культур. На основі тетралогії Станіслава Вінценза «На високій полонині» (т. XVIII: 2012); Міхал Ольхава, Зірки і тризуб. Європейська інтеграція України (т. XIX: 2013); Роль монастирів у формуванні української культури ХІ–ХХ ст., ред. А. Ґронек, А. Новак (т. XX: 2014); Міхал Вавжонек, Релігія і політика в сучасній Україні. Православна і Греко-католицька церкви як елементи української політичної системи (т. XXI: 2015); Володимир Мокрий, Собори Київської Русі в духовному житті українців та в Посланні «Orientale Lumen» Святого Івана Павла ІІ (т. XXII: 2014);  Павел Секула, Чорнобиль. Соціально-економічні, політичні та культурні наслідки ядерної катастрофи для України (т. XXІІI: 2014); Анна Міхалко, Образ родини в українській усній творчості і літературі епохи романтизму (т. XXІV: 2014); Українська мова у житті та діяльності еліти в Україні протягом віків. Культура, наука, освіта, релігія, суспільство, політика (т. XXV: 2015); Павел Секула, Орієнтальна Русь. Київська держава та цивілізація Сходу в теоріях і наукових дослідженнях (т. XXVI: 2016); Володимир Мокрий, Що Москва пропонує Україні та Європі? Від розорення Києва Андрієм Боголюбським у 1169 році до анексії та окупації Криму, Донбасу та Луганська (т. XXVII: 2018); Тарас Шевченко, Вибрані поезії; Володимир Мокрий, Образ Прометея та універсальні біблійні істини у творчості Тараса Шевченка (т. XXVIII: 2024); Мереживо долі, або вишиванка. Антологія сучасної української новелістики (т. XXIХ: 2025)…

6. У Галереї Українського Мистецтва, що діє від червня 1992 р., відкритої в червні 1992 року, було організовано понад 150 виставок українського ж малярства, графіки, скульптури, мистецької фотографії, а також декоративно-ужиткового мистецтва. Галерею відвідало понад 100 тис. людей. З нагоди відкриття виставок видавалися буклети, або альбоми.
7. Фундація св. Володимира займається також розповсюдженням українські книжки (протягом багатьох років цим займалася книгарня «Нестор»).
8. Фундація св. Володимира має також ресторан «Український смак» – «Smak Ukraiński» на вул. Grodzka 21 у Кракові.