Сни Тараса Шевченка про мир в Україні

Перший раз в історії, 10 березня 2024 року, у стінах актового залу Коллегії Новум Ягеллонського університету прозвучала пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…» у виконанні камерного хору «Осанна» Греко-католицької парафії Воздвиження Чесного Хреста у Кракові. Так розпочалася важлива для краківської української громади подія – музично-літературний концерт, присвячений ювілею 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Від імені організатора – Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові – гостей та виконавців привітав віце-голова фундації Петро Ничик та віце-консул України у Кракові Ірина Яремчук, яка підкреслила значення української культури, зокрема поезії Шевченка, в збереженні ідентичності українського народу та нагадала, що «російські війська, коли заходять в українські міста, розстрілюють пам’ятники Тараса Шевченка. Кожному українцю в серці закарбується образ розстріляного монументу Тарасу Шевченку в Бородянці, який схилився, але не впав. Я вважаю, що це якнайкраще описує опір українського народу, який стоїть і стоятиме аж до нашої перемоги».

Підтвердження слів Пані віце-консул можна було почути у рефераті «Сни Тараса Шевченка про мир в Україні» голови Фундації св. Володимира, засновника Кафедри українознавства Ягеллонського університету професора Володимира Мокрого. У доповіді були представлені факти, про які Шевченко писав у ХІХ сторіччі, але які так боляче нагадують сучасність. Мова йшла про фальсифікацію російськими царями правди про історію України, яка завжди була, на думку російських імперців-українофобів, частиною Росії, про профанацію й висміювання, включно зі святими, але «москалями» «розритими могилами», у яких разом з козаками лягла відпочити воля.

Особливо яскравою подією концерту був виступ бандуристки Зоряни Ґжибовської та виконані нею творів – «Плач Ярославни», «Така її доля», «Нащо мені чорні брови», «Зоре моя вечірняя». Зворушливим та талановитим було декламування віршів пророка України українською та польською мовами у виконанні Артура Ґжибовського, Францішека Ничика, Ірини Осейчук, Юлії Перегуди, Юлії Черевань, Катерини Шимейко, Анни Шпілевської.

«Б’ють пороги, місяць сходить» та «Заповіт» у виконанні камерного хору «Осанна» (керівник Олександра Михайленко), закінчили концерт.

Підсумувати цю урочисту подію, в якій взяли участь також представники краківського гуртка Об’єднання українців у Польщі на чолі з Андрієм Олійником, варто словами професора Володимира Мокрого, який підкреслив, що нині весь український народ вірить, що збудуться мрії Тараса Шевченка про мир в Україні, а також мрії людей, які хочуть миру. Завдяки зусиллям президентів, прем’єр-міністрів, політиків, вчених, журналістів і, насамперед, батьків і матерів, настане мир, якого вони хочуть для своїх дітей, онуків і правнуків.

Олег Алексійчук