Народився 1975 року. Просвітянин, журналіст, волонтер, громадський діяч, видавець. В шкільні роки мріяв бути шофером, моряком, менеджером. Натомість працював на виробництві, в апараті політичної партії Народний Рух України, помічником народного депутата, журналістом та редактором новинного тижневика. Зараз працює старшим науковим співробітником КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» і директором видавництва «Час Змін Інформ».

Пише на різні теми. В публіцистиці популярністю читачів користувалися історичні нариси й журналістські розслідування, театральна критика і спортивні огляди, рецензії на кінофільми та інтерв’ю з людьми мистецтва й політики, воєнні репортажі.

Дебютом в художній літературі стала «Казка про козака Степана, його пригоди і кохання», яка полюбилася дітлахам. Згодом він написав віршики-«страшилки» до циклу книг «Модестова наука, або Де чатує небезпека». Переломним моментом у його творчості стала участь в конкурсі на здобуття Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка з оповіданням «Останнє світло Світлячка», яке увійшло в збірку творів фіналістів конкурсу.